Деулінське перемир'я — це важлива угода, укладена 1 (11) грудня 1618 року в селі Деуліно (поблизу Сергієва Посада) між Московським царством і Річчю Посполитою, що завершила дев'ятилітню війну між цими державами. Переговори вели видатні дипломати, зокрема Лев Сапєга з польського боку та Федір Шереметєв з московського, а саме перемир'я було укладено на 14,5 років. За умовами договору, до Речі Посполитої відходили Смоленська, Чернігівська та Новгород-Сіверська землі, а королевич Владислав Ваза отримав право на титул царя московського. Хоча угода тимчасово зупинила конфлікт, вона не вирішила територіальних суперечок, тому вже у 1632 році Московське царство розпочало Смоленську війну, намагаючись повернути втрачені землі. Таким чином, Деулінське перемир'я стало крихким, але знаковим етапом у складних відносинах двох країн, заклавши основу для майбутніх протистоянь.