Розподільча логістика — це управління транспортуванням, складуванням та іншими операціями для доведення готової продукції до споживача, що охоплює як матеріальні, так і інформаційні потоки. Історія цієї науки сягає 1812 року, коли французький військовий фахівець А. Джоміні вперше застосував її для планування постачання армії Наполеона, а інтегрований підхід до розподілу сформувався лише у 60-70-х роках XX століття. Термін походить від грецького logistikos (обчислювати) або французького loger (постачати), а сама логістика відрізняється від традиційного збуту комплексним підпорядкуванням управління матеріальними та інформаційними потоками. Серед ключових дослідників — М. Є. Залманова (1992 р.), яка вперше розмежувала закупівельну та розподільчу логістику, а також А. М. Гаджинський, який наголошує, що ця сфера стосується переважно гуртового продажу, а не роздрібного. Сучасні вчені, зокрема Д. Д. Костоглодов та Л. М. Харісова, розглядають її як процес управління комерційним, канальним та фізичним розподілом для задоволення попиту та отримання прибутку.