Буковина — це історико-географічний регіон у Центральній Європі, розташований на українсько-румунському етнографічному прикордонні, між середньою течією Дністра та Карпатами. Свою назву він отримав від слов'янського слова бук, адже ці землі були вкриті густими буковими лісами; топонім уперше згадується в грамоті господаря Романа I у 1392 році. Сьогодні територія регіону розділена між Україною (Північна Буковина — Чернівецька область) та Румунією (Південна Буковина — Сучавський повіт). Перші сліди людини тут датуються палеолітом (12–10 тисяч років до н. е.), а Геродот у V ст. до н. е. згадував про племена гетів; у неоліті тут жили племена трипільської культури. Археологічні знахідки зарубинецької та черняхівської культур підтверджують автохтонність слов'янського, зокрема українського, населення. У IV–VII століттях буковинські землі входили до Антського союзу, а протягом Х–XI століть — до складу Київської Русі, зокрема до Галицького князівства.