Ось стислий та інформативний виклад статті:

Лазерний реактивний двигун — це інноваційний ракетний двигун, у якому робоче тіло (газ або твердий матеріал) нагрівається лазерним променем, розташованим зазвичай поза межами літального апарата, що забезпечує найвищу ефективність у вакуумі. Головні переваги технології — багаторазове використання лазера, що здешевлює запуск вантажів на орбіту, та відмова від окисника, як зазначали американські та російські фахівці ще з 90-х років. Концепцію запропонував Артур Кантровиць ще у 1972 році, а у 2000 році проєкт Lightcraft (NASA та ВПС США) успішно запустив 12-сантиметрову модель на висоту 71 метр за допомогою наземного лазера. У 2007 році японська команда на чолі з Хідекі Окамурою продемонструвала мініатюрний двигун, де зелений лазер (довжина хвилі 532 нм) нагріває металевий диск, змушуючи його обертатися за рахунок пружних хвиль. Сьогодні розробки тривають у різних напрямках: від проєкту АКЛРД (патент 2005 року) до амбітного DEEP-IN від NASA, який за розрахунками дозволить досягти Альфи Центавра за 20 років, використовуючи систему мікролазерів.