Повістка (від латинського subpoena — «під покаранням») — це правовий інструмент, що зобов'язує особу надати докази або свідчення в суді, історія якого сягає англійського загального права XV століття. Вважається, що її створив єпископ Джон Волтем за правління Річарда II, і сьогодні вона широко застосовується в країнах, правова система яких базується на Common Law. Існують два основні типи повісток: subpoena ad testificandum (для дачі показань) та subpoena duces tecum (для надання документів), а в США їх можуть використовувати навіть слідчі комісії Конгресу. За допомогою погрози примусового штрафу повістка змушує свідків і третіх осіб надавати інформацію до або під час судового процесу, а її вручення зазвичай потребує особистої передачі, якщо свідок відмовляється з'являтися. Процедури різняться залежно від юрисдикції: наприклад, в Австралії суд може скасувати повістку як «рибальську експедицію» (справа Lowery v Insurance Australia Ltd), а в США адвокати часто видають їх самостійно від імені суду.