Державна допомога в Європейському Союзі (ЄС) — це субсидії або інші фінансові втручання урядів, які надають переваги окремим компаніям чи секторам і можуть спотворювати конкуренцію на спільному ринку. Згідно зі статтею 107 Договору про функціонування ЄС, така допомога є незаконною, якщо вона використовує державні ресурси, надає вибіркову перевагу, спотворює конкуренцію та впливає на торгівлю між державами-членами. Заходи, що відповідають цим критеріям, дозволяються лише через оголошення Європейській комісії або за груповими винятками — близько 96% допомоги надається саме за Загальним регламентом про групові виключення, а 2019 року її загальний обсяг становив 0,81% ВВП блоку. Ця політика, впроваджена ще Римським договором та значно оновлена 2007 року, має на меті запобігти несправедливій підтримці збиткових підприємств, коли уряд рятує їх від банкрутства, однак комісія може схвалити таку допомогу в окремих випадках. Таким чином, ЄС контролює державне субсидування, щоб зберегти чесну конкуренцію між компаніями по всьому блоку.