Євдокія Носаль (1918–1943) — українська радянська льотчиця, яка стала легендою авіації часів Другої світової війни та посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу. Вона народилася на Запоріжжі, працювала вчителькою у Миколаєві, а на початку війни пережила особисту трагедію: її новонароджений син загинув під час бомбардування госпіталю, де вона перебувала після пологів.

У 1941 році Носаль вступила до легендарного жіночого 588-го нічного бомбардувального полку (відомого як «Нічні відьми»), де літала на тихохідному біплані По-2. За час служби вона здійснила 354 бойові вильоти, скинувши на ворожі позиції понад 48 000 кг бомб, що свідчить про її неймовірну майстерність і відвагу.

23 квітня 1943 року під час повернення з завдання поблизу Новоросійська її літак атакував німецький винищувач; діставши смертельне поранення, льотчиця встигла передати управління штурману, який зумів посадити понівечену машину на аеродром. За проявлену мужність її нагородили орденами Леніна, Червоного Прапора та Червоної Зірки, а на її честь встановлено бронзове погруддя на батьківщині та названо спортивний турнір.