Перша радянсько-фінська війна (1918–1920) — це збройний конфлікт між білофінами та Червоною армією на території Радянської Карелії, який, втім, жодна зі сторін офіційно не визнає війною. Розпочавшись у березні 1918 року, вторгнення стало наслідком громадянської війни у Фінляндії, коли білофінські загони, переслідуючи «червоних», перетнули кордон і увійшли до Східної Карелії. Приводом слугувала ідея «Великої Фінляндії» та прагнення підтримати антибільшовицькі повстання в прикордонних регіонах, таких як Північнокарельська держава. Військові дії завершилися 14 жовтня 1920 року підписанням Тартуського мирного договору, за яким Радянська Росія зробила низку територіальних поступок Фінляндії. Варто зазначити, що в історіографії цей конфлікт трактується по-різному, а близько 30 000 переселенців з радянської території виїхали до Фінляндії, що відображає складне ставлення місцевого населення до радянізації.