Борис Губер (1903–1937) — російський радянський прозаїк, поет і літературний критик, який народився в селі Кам'янка на Черкащині в родині управителя маєтком. Він був молодшим братом відомого сходознавця, академіка Олександра Губера, а вірші почав писати ще з 14 років, пізніше брав участь у громадянській війні на боці червоних. Переїхавши до Москви, Губер приєднався до літературної групи «Перевал», де товаришував з Олександром Воронським, і став автором книг «Шарашкіна контора», «Джаїр», «Сусіди» та «Бабине літо». У середині 1930-х він відвідував літературний салон Євгенії Хаютіної, дружини глави НКВС Миколи Єжова, що зіграло фатальну роль: його звинуватили у змові з метою вбивства Єжова. 20 червня 1937 року Губера заарештували, а вже 13 серпня того ж року розстріляли як «ворога народу» разом з іншими членами «Перевалу»; реабілітований він був лише у 1956 році.