Вулкан — це геологічне утворення над каналами в земній корі, що викидає лаву, попіл та гази; назва походить від римського бога Вулкана, чия кузня, за легендами, знаходилась на острові Вулькано. Вони мають конусоподібну форму з кратером, бувають діючими, згаслими або потенційно діючими, а виверження можуть бути як вибуховими (Везувій, Стромболі), так і «тихими» (Гаваї). Щороку на Землі відбувається близько 50 вивержень, а загалом відомо 1343 активні вулкани, серед яких найбільшим вважається згаслий Єллоустонський, чия кальдера піднялася на 8 метрів за останні 100 років. Близько 79% вулканів є наземними і зосереджені вздовж глибинних розломів та острівних дуг, тоді як 21% — підводні, розташовані на океанічному дні. Найкатастрофічнішими в історії стали виверження Кракатау (1883 рік, цунамі та десятки тисяч жертв) та індонезійського вулкана Тоба, а найвищі конуси сягають майже 9 км (Мауна Лоа). Щорічно вулкани виносять 5–6 км³ матеріалу, 80% якого припадає на підводні, що свідчить про їхню ключову роль у формуванні земної поверхні.