Військовий обов'язок — це встановлений законом обов'язок громадян (переважно чоловіків, але іноді й жінок) проходити службу у збройних силах своєї країни, зазвичай від кількох місяців до 3 років. Вперше масовий примусовий призов було запроваджено у Франції в 1793 році за декретом Конвенту, а вже 1798 року він став законом під назвою «конскрипція». Закон передбачає підстави для відстрочки або уникнення призову (хвороби, сімейні обставини, навчання), а також можливість замінити військову службу альтернативною для тих, хто має релігійні чи моральні переконання. У багатьох країнах, зокрема в Нідерландах, Німеччині та Польщі, призов призупинено, і армії комплектуються на добровільних засадах, хоча держави залишають за собою право мобілізації у разі війни. Історично військова повинність еволюціонувала від ополчень вільних селян і лицарських загонів до постійних найманих армій, а згодом — до загальної системи призову для створення масових армій.