«Фрегат-СБ» — це модифікація універсального розгінного блоку, розроблена російським НВО ім. Лавочкіна, яка використовується для виведення супутників на різні орбіти, зокрема геостаціонарні та геоперехідні. Головна особливість цієї версії — наявність тороподібного блоку баків, що скидаються, завдяки чому її можна застосовувати на ракетах середнього та важкого класів, таких як «Зеніт-3SLBФ» і «Союз-2». Базовий «Фрегат» вперше стартував з Байконура ще 2000 року, а випробування покращеної версії «Фрегат-СБ» розпочалися у квітні 2009-го. Саме ці розгінні блоки забезпечили успішні запуски відомих міжпланетних станцій «Марс-експрес» (2003) та «Венера-експрес» (2005), а загалом відбулося 18 вдалих пусків. Наразі розглядається можливість використання «Фрегата» на європейській ракеті «Аріан-5» для розгортання навігаційної системи «Галілео».