Голова радянського військового відомства — це вища посадова особа у Збройних силах СРСР, що існувала з 1917 по 1991 рік. Після більшовицького перевороту 7 листопада 1917 року було створено Комітет з військових і морських справ, який згодом перетворився на Народний комісаріат з військових та морських справ СРСР (з 1923 року). Протягом десятиліть посада неодноразово змінювала назви — від Народного комісара оборони до Міністра оборони СРСР (1953–1992), відображаючи реорганізації військового управління. Окремо існувала посада Головнокомандувача Збройними Силами Республіки, який очолював армію під час Громадянської війни (1918–1924). Після розпаду Радянського Союзу колишні республіки заснували власні оборонні відомства, зокрема Україна створила своє Міністерство оборони 24 серпня 1991 року.