Полон — це обмеження свободи учасника військових дій, що застосовується для недопущення його до подальшої участі в боях. Особа, яка потрапила в полон, називається полоненим (або бранцем), і згідно з сучасним міжнародним правом, право брати у полон має виключно держава через свої військові органи, а не приватні особи. Історичний контекст статті тісно пов'язаний з трагічними сторінками Другої світової війни, зокрема з долею радянських військовополонених у гітлерівських таборах на території України (1941—1944) та радянським військовим полоном (1939—1954). Тема полону нерозривно пов'язана з такими поняттями, як табори військовополонених, окупація та концтабори, що підкреслює її складність і важливість у військовій історії. Загалом, полон є ключовим аспектом ведення війни, що регулюється міжнародним правом для захисту прав людини навіть у найжорстокіших умовах.