Бомбардувальник — це військовий літак, призначений для ураження наземних, підземних або надводних об'єктів за допомогою бомбового чи ракетного озброєння. Такі літаки поділяються на легкі, середні та важкі, мають екіпаж від 3 до 8 осіб, розвивають навколо- та надзвукову швидкість, а їхня дальність польоту сягає 7–16 тисяч кілометрів, при цьому бомбове навантаження важких моделей може досягати 38 тонн. Історія бомбардувальників розпочалася ще до Першої світової війни: спочатку з літаків скидали металеві дротики, а вже 1911 року італійський лейтенант Гавотті вперше застосував авіабомби під час італо-турецької війни. На початку війни бомбардування були рідкісними та неточними, а головну загрозу становили німецькі дирижаблі, які могли скидати тонни бомб, але були вразливими, тому згодом їх замінили літаки. Першим спеціалізованим бомбардувальником став чотиримоторний літак «Ілля Муромець», який започаткував еру стратегічної авіації.