Оборона — це спосіб ведення бою, головною метою якого є відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат і втримати ключові райони місцевості. Такий бій може бути організований як завчасно, так і безпосередньо в ході бою, незалежно від того, чи є прямий контакт із ворогом. Ключова ідея полягає в тому, що навіть один солдат, вміло використовуючи зброю, фортифікаційні споруди та вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили та успішно боротися з танками. Важливим правилом є категорична заборона для взводу, відділення чи танка залишати займану позицію без наказу командира. Успішна оборона створює сприятливі умови для подальшого переходу у власний наступ. Визначення базується на матеріалах класичної «Радянської військової енциклопедії» 1978 року під редакцією маршала М. В. Огаркова, що підкреслює її фундаментальне значення у військовій теорії.