«Іскандер» — це російський оперативно-тактичний ракетний комплекс, розроблений у Коломенському КБ Машинобудування, який почали проєктувати ще в 1988 році, а серійно виробляти з 2005-го. Він існує у кількох модифікаціях, зокрема з балістичними ракетами («Іскандер-М», «Іскандер-Е») та крилатими ракетами («Іскандер-К»), причому дальність балістичних ракет офіційно становить щонайменше 500 км, а крилатих може сягати 2500 км. Основне призначення комплексу — ураження малорозмірних та площинних цілей у глибині оборони противника, а також він може бути носієм тактичної ядерної зброї. У 2025–2026 роках Росія модернізувала ракети, запозичивши технічні рішення з північнокорейських KN-23, зокрема нові модулі для відстрілу хибних цілей та вдосконалену електроніку для подолання протиракетної оборони. Водночас США заявляють, що крилаті ракети 9М728/9М729, які використовуються у версії «Іскандер-К», порушують Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД). Це робить «Іскандер» одним із ключових елементів сучасної російської військової стратегії та предметом міжнародних суперечок.