Глас (також відомий як іхос) — це багатозначний термін у православній літургіці та церковній музиці, що походить від грецького слова, яке означає "відголосок" або "звук". У візантійській теорії музики глас визначається як модальний лад (звукоряд), а система з восьми таких гласів утворює єдине ціле — осьмогласіє (октоїх). Натомість у давньоруській традиції глас розуміли як комплекс мелодійних формул (так званих поспівок), хоча сучасні науковці критикують цей підхід і схиляються до трактування його як ладу, проте єдиної думки досі не знайдено. У багатоголосній православній музиці глас постає як цілісна мелодія-модель, гармонізована за правилами класико-романтичної тональності, на основі якої (в сукупності, що зветься "обіходом") розспівуються тропарі, стихири та ірмоси. Цікаво, що православні гласи типологічно споріднені з псалмовими тонами католицького співу, що свідчить про спільні корені християнської музичної традиції.