Леонід Смілянський (1904–1966) — український письменник, літературний критик і драматург, який народився в Конотопі та розпочав літературну діяльність у 1920-х роках у складі груп «Гарт», «ВУСПП» і «Молодняк». Спочатку він писав про індустріалізацію та життя робітників (повісті «Машиністи», «Мехзавод»), а згодом звернувся до історико-біографічної прози, зокрема створивши повість про Михайла Коцюбинського. Під час Другої світової війни вийшли його знакові твори — повісті «Золоті ворота» та «Дума про Кравчиху», а також роман «Євшан-зілля», що втілювали патріотичні та героїчні настрої. Після війни письменник повністю зосередився на історико-біографічній тематиці. Його творчий доробок увічнено у чотиритомному виданні «Твори» (1970–1971), опублікованому вже після смерті автора.