Епіцентр — це точка на поверхні Землі, що знаходиться безпосередньо над гіпоцентром (вогнищем землетрусу), і саме ці два поняття часто плутають у ЗМІ, коли повідомляють про глибину залягання. Щоб точно визначити місце епіцентру, потрібні щонайменше три сейсмографи, які фіксують різницю в часі прибуття P- та S-хвиль, а сучасні комп'ютерні програми уточнюють координати за допомогою ітераційних алгоритмів. Всупереч поширеній думці, найбільші руйнування не завжди відбуваються саме в епіцентрі: наприклад, під час землетрусу в Деналі (Аляска, 2002 рік) магнітудою 7,9, епіцентр був на західному кінці розлому, а найбільша шкода зафіксована за 330 км на схід. Глибина вогнищ континентальних землетрусів зазвичай становить від 2 до 20 км, але в зонах субдукції може сягати понад 600 км. Сейсмічні хвилі поширюються від гіпоцентру в усіх напрямках, а на протилежному боці планети виникає «сейсмічна тінь» через заломлення P-хвиль у рідкому зовнішньому ядрі, тож окрім геології, термін «епіцентр» використовують і в переносному значенні, позначаючи місце, де певне явище проявляється з найбільшою силою.