Р-39УТТХ («Барк») — це радянська/російська твердопаливна балістична ракета для підводних човнів, яку з 1986 року розробляло КБ ім. Макеєва як відповідь на американську ракету Трайдент-2. Вона мала нести 10 ядерних блоків потужністю по 200 кілотонн, вражати цілі на відстані до 10 000 км та була здатна запускатися з-під крижаного покриву Північного Льодовитого океану. Після розпаду СРСР конструкторам довелося замінити паливо, оскільки його компоненти вироблялися за межами Росії, що затягнуло наземні випробування до 1996 року. Однак через три невдалі пуски та хронічне недофінансування (на будівництво однієї ракети йшло близько трьох років) Міністерство оборони у 1998 році припинило роботи над готовим на 73% комплексом. Замість «Барка» було вирішено створити дешевшу та менш габаритну ракету «Булава», розробку якої доручили Московському інституту теплотехніки.