Рак простати — це злоякісне новоутворення, що виникає з епітелію залоз і є причиною майже 10% смертей від онкозахворювань у чоловіків, особливо в похилому віці. Розвитку пухлини часто передують передракові стани, зокрема облігатна інтраепітеліальна неоплзія, а серед головних причин виділяють генетичну схильність, гормональні зміни та хронічну інтоксикацію кадмієм. Симптоми зазвичай неспецифічні та схожі на аденому простати — часті позиви, утруднене сечовиділення та слабкий струмінь, що ускладнює своєчасну діагностику. Для виявлення хвороби застосовують аналіз на простатичний специфічний антиген (ПСА), біопсію з розрахунком «суми Глісона», МРТ та ультразвукові дослідження. Лікування локальних форм включає радикальну простатеектомію, променеву терапію, брахітерапію та кріоабляцію, тоді як при метастазиранні застосовують гормонотерапію антиандрогенами. Завдяки сучасним методам діагностики та терапії, виявлення раку на ранніх стадіях значно покращує прогноз і збільшує виживання пацієнтів.