Безперервний трудовий стаж — це період безперервної роботи на підприємстві, який зберігається за працівником навіть після звільнення за певних умов. Відповідно до законодавства, якщо працівник звільнився за власним бажанням, стаж зберігається за умови, що перерва в роботі не перевищує 21 календарного дня (без поважних причин) або одного місяця (за наявності поважних причин). До поважних причин належать переїзд в іншу місцевість, хвороба, догляд за хворими родичами чи інвалідами I групи, переведення подружжя на роботу за кордон, вступ до навчальних закладів, обрання на виборні посади або порушення роботодавцем колективного договору. Окремо закон визнає поважним повторне звільнення за власним бажанням таких категорій, як інваліди, пенсіонери, вагітні жінки, матері з дітьми до 14 років та багатодітні батьки (з трьома і більше дітьми). Ці норми, описані в Юридичній енциклопедії за редакцією Ю. С. Шемшученка (1998 рік), гарантують соціальний захист працівників при зміні місця роботи.