Аустеніт — це одна з ключових структурних складових залізовуглецевих сплавів, названа на честь англійського металурга Вільяма Робертса-Остіна (1843–1902). Він є твердим розчином вуглецю (до 2,03%) у гамма-залізі, що має гранецентровану кубічну кристалічну ґратку. Цей матеріал відзначається високою міцністю, значною в'язкістю, помірною твердістю та, що важливо, є немагнітним. Він стійкий лише за високої температури (вище критичної точки близько 723°C), проте за швидкого охолодження може трансформуватися в інші структури. Завдяки додаванню легуючих елементів, таких як манган, нікель або хром, аустеніт можна «зафіксувати» при кімнатній температурі, утворюючи так звані аустенітні сталі або залишковий аустеніт після гартування.