Перемир'я — це тимчасове припинення бойових дій між воюючими сторонами, яке не обов'язково означає кінець війни, а часто слугує кроком для проведення мирних переговорів, причому жодна зі сторін при цьому не здається. На відміну від мирного договору, перемир'я є лише modus vivendi, і яскравим прикладом є Корейське перемир'я 1953 року, яке так і не завершилося підписанням остаточного миру. Міжнародне право, зокрема Гаазька конференція 1899 року, регулює його умови: якщо тривалість не вказана, бойові дії можна відновити після попередження, а якщо заявлено про повне припинення — вони зупиняються назавжди. Перемир'я класифікують на загальне (діє на всій території конфлікту, оформлюється письмово) та місцеве (для обмежених ділянок, наприклад, для евакуації поранених чи обміну загиблими). Сучасна Рада Безпеки ООН часто сприяє запровадженню таких угод, але самі домовленості між сторонами мають більшу зобов'язальну силу, ніж резолюції ООН.